cdmaOne - Code Division Multiple Acces
Ідея використовувати розподіл енергії сигналу в заданому частотному діапазоні за допомогою спеціальної розширює послідовності (DSSS - direct sequence spread spectrum) для множинного доступу в мобільних системах зв'язку прийшла від каліфорнійської компанії Qualcomm в 1980 роках. Попередні DSSS - системи переважно використовувалися у військових системах зв'язку і для спецслужб, т.к. вони мають високу стійкість до виявлення факту передачі, порушення зв'язку і підслуховування розмов.
Система передбачала перемножування (одночасну передачу в радіо ефірі в одному частотному діапазоні) даних з різними швидкостями. Спеціальна послідовність, відома під назвою розширює код (spreading code), використовувалася для розподілу енергії сигналу в широкому частотному діапазоні = 1,25 МГц. Вихідна інформація може бути відновлена лише з використанням вихідної послідовності. Таким чином, маючи достатню кількість розширюють кодів можна побудувати систему з множинним доступом.
З метою поліпшення стандарту cdmaOne був утворений консорціум, в якому до компанії Qualcomm приєдналися два інших найбільших оператора стільникового зв'язку Nynex і Ameritech з метою розробки першої CDMA-системи. Пізніше цей союз був розширений компаніями Motorola і AT&T, які внесли додаткові ресурси для прискорення розробки системи. Результатом їх роботи послужила публікація нового стандарту під абревіатурою IS-95A в 1995 році під егідою асоціації індустрії стільникового зв'язку (CTIA - Cellular Telecommunications Industry Association). У наслідок була утворена група розробки CDMA (CDG - CDMA Development Group). Її мета була просувати CDMA і розвивати технології і стандарти, хоча в наші дні основні роботи по стандартизації проводяться 3GPP2.
Через 3 роки компанією Hutchison Telecom була запущена в ефір перша система стільникового зв'язку стандарту CDMA One. Пізніше мережі IS-95 знайшли широке поширення в Північній Америці і країнах Азії. Однак деякі мережі також були розгорнуті в Південній Америці, Африці, Середньому Сході, також як і в деяких країнах Східної Європи.
Спираючись на успіх першого релізу стандарту CDMA One - IS-95A, була проведена робота по його поліпшенню. Основні зміни торкнулися технології передачі даних, і результатом стало збільшення максимальної швидкості до 115 кбіт / сек.
Система CDMA в подальшому була поліпшена і перетворена в систему стандарту третього покоління, яка передбачала набагато більш високі швидкості передачі даних і нові послуги для абонентів. В результаті переходу до 3G стандарт отримав нову назву CDMA2000, а після подальшого поліпшення з'явилися стандарти CDMA 2000 1x і CDMA 2000 1x ev-do (evolution data only or data optimised), які надавали абонентам ще більш високі можливості, особливо в галузі передачі даних.